Все далi несеться Персей вiд острова горгон. Неначе хмара, яку гонить бурхливий вiтер, мчить вiн по небу. Нарештi вiн досяг тiеi країни, де царював син титана Япета, брат Прометея, велетень Атлас. Тисячi отар тонкорунних овець, черед корiв i бикiв круторогих паслося на ланах Атласа. Розкiшнi сади росли в його володiннях, а серед садiв стояло дерево з золотими гiлками й листям, i яблука, що росли на цьому деревi, були теж золотi. Атлас охороняв, як зiницю ока, це дерево, воно було його найбiльшим скарбом. Богиня Фемiда провiстила йому, що настане день, коли прийде до нього син Зевса i викраде в нього золотi яблука. Боявся цього Атлас. Вiн огородив сад, в якому росло золоте дерево, високим муром, а бiля входу поставив на вартi дракона, що вивергав з пащi полум’я. Атлас не допускав чужоземцiв у свої володiння – вiн боявся, що серед них з’явиться i син Зевса. Ось до нього i прилетiв на своїх крилатих сандалях Персей i звернувся до Атласа з такими привiтними словами:
– О, Атласе, прийми мене, як гостя, у своєму домi. Я – син Зевса, Персей, який убив горгону Медузу. Дай менi вiдпочити в тебе вiд мого великого подвигу.
Коли Атлас почув, що Персей – син Зевса, зараз же згадав вiн провiщення богинi Фемiди i тому грубо вiдповiв Персеевi:
– Забирайся звiдси геть! Тобi не допоможе твоя брехня про великий подвиг i про те, що ти – син громовержця.
Атлас уже хоче вигнати за дверi героя. Персей, бачачи, що не може вiн боротися з могутнiм велетнем, сам поспiшає вийти з будинку. Гнiв бушує в серцi Персея; його розгнiвив Атлас тим, що вiдмовив йому в гостинностi та ще назвав брехуном.
У гнiвi Персей каже велетневi:
– Добре ж, Атласе, ти проганяєш мене! Ну, так прийми ж, принаймнi, вiд мене подарунок!
З цими словами швидко вийняв Персей голову Медузи i, вiдвернувшись, показав її Атласовi. Зараз же обернувся в гору велетень. Його борода й волосся обернулися в густолистi лiси, рук й плечi – у високi скелi, голова – у вершину гори, що досягла до самого неба. З того часу пiдтримує гора Атлас увесь небозвiд, з усiма його сузiр’ями.
А Персей, тiльки зійшла на небо вранiшня зоря, понiсся далi.