Багатi жертви принiс Персей батьковi своєму Зевсу, Афiнi-Палладi i Гермесу. Веселий весiльний бенкет почався в палацi Кефея. Гiменей i Ерот запалили свої запашнi факели. Весь палац Кефея обвитий зеленню i квiтами. Гучно лунають звуки кiфар i лiр, гримлять весiльнi хори. Дверi палацу вiдкритi навстiж. Бенкетний зал сяє золотом. Кефей i Кассiопея бенкетують з нареченими, бенкетує й весь народ. Весело й радiсно навколо. На бенкетi Персей розповiдає про свої подвиги. Раптом грiзний брязкiт зброї почувся в бенкетному залi. По палацу пролунав военний клич, подiбний до шуму моря, коли воно, здимаючись, б’ється своїми гнаними бурхливим вiтром хвилями об високий скелястий берег. Це прийшов перший жених Андромеди, Фiней, з великим військом.
Увійшовши до палацу i потрясаючи списом, голосно крикнув Фiней:
– Горе тобi, викрадцю наречених! Не врятують тебе вiд мене нi твої крилатi сандалi, нi навiть сам Зевс-громовержець!
Фiней хотiв уже кинути списа в Персея, але цар Кефей зупинив його, кажучи:
– Що ти робиш! Що примушує тебе так шаленiти? Так хочеш ти нагородити подвиг Персея? Це буде твоїм весiльним подарунком? Хiба викрав Персей у тебе твою наречену? Нi, вона була викрадена в тебе тодi, коли її вели прикувати до скелi, коли вона йшла на загибель. Чому ж ти тодi не прийшов до неi на допомогу? Ти хочеш тепер вiдняти у переможця його нагороду? Чому ж не прийшов ти сам по Андромеду, коли вона була прикована до скелi, чому ж тодi не вiдняв її в потвори?
Нiчого не вiдповiв Кефею Фiней, гнiвно дивився вiн то на Кефея, то на прекрасного сина Зевса, i раптом, напруживши всi сили, кинув списа в Персея. Мимо пролетiв спис i встромився в ложе Персея. Вирвав його могутньою рукою юний герой, скочив зi свого ложа i грiзно замахнувся списом. Вiн уразив би на смерть Фiнея, але той сховався за жертовник, i спис влучив у голову героя Рета, i вiн упав мертвий. Закипiв жахливий бїй. Швидко примчала з Олiмпу войовниця Афiна на допомогу своєму братовi Персею. Вона прикрила його своєю егiдою i вдихнула в нього непереможну мужнiсть. Кинувся в бій Персей. Як блискавка, блищить у нього в руках смертоносний меч, яким вiн убив Медузу. Одного за одним разить вiн на смерть героїв, якi прийшли з Фiнеем. Гора тiл, залитих кров’ю, росте перед Персеєм. Вiн схопив обома руками величезну бронзову чашу, в якій змiшували вино для бенкету, i метнув її в голову героя Еврiтоя. Як громом уражений, упав герой, i вiдлетiла душа його в царство тiней. Один по одному падають герої, але багато привiв їх з собою Фiней. А Персей – чужоземець у царствi Кефея, небагато товаришiв у нього в бою, майже самому доводиться боротись йому з безлiччю ворогiв. Багато соратникiв Персея вже впали в цій шаленій битвi. Загинув, убитий списом, i спiвець, який солодкозвучним спiвом тiшив бенкетуючих, граючи на золотоструннїй кiфарi. Падаючи, спiвець зачепив струни кiфари, i сумно, як передсмертний стогiн, задзвенiли струни, але брязкiт мечiв i стогiн умираючих заглушили дзвiн струн. Немов град, гнаний вiтром, летять стрiли. Ставши плечима до колони i прикрившись блискучим щитом Афiни, б’ється з ворогами Персей. А вони з усiх бокiв оточили героя; бій навколо нього шаленiе все бiльше. Бачачи, що йому загрожує неминуча загибель, скрикнув голосно могутній син Данаї:
– У ворога, вбитого мною, знайду я допомогу! Самi ви примусили мене шукати в нього захисту! Скорiш одвернiться всi, хто друг менi!
Швидко вийняв з чарiвної торбини Персей голову горгони Медузи i пiдняв її високо над головою. Один за одним обертаються в кам’янi статуї герої, якi нападають на Персея. Однi з них скам’янiли, замахнувшись мечем, щоб пробити груди ворога, другi – потрясаючи гострими списами, третi – прикрившись щитами. Один погляд на голову Медузи обернув їх у мармуровi статуї. Весь бенкетний зал наповнився мармуровими статуями. Страх охопив Фiнея, коли побачив вiн, що всi друзi його обернулися в камiнь. Упавши на колiна i простягаючи руки з благанням до Персея, вигукнув Фiней:
– Ти перемiг, Персею! О, сховай скорiш жахливу голову Медузи, благаю тебе – заховай її. О, великий сину Зевса, все вiзьми, володій усiм, тiльки життя саме лиши менi!
З насмiшкою вiдповiв Персей Фiнею:
– Не бійся, жалюгiдний боягузе! Не вразить тебе мій меч. На вiчнi часи дам я тобi нагороду! Довiку стоятимеш ти тут, у палацi Кефея, щоб дружина моя втiшалася, дивлячись на зображення свого першого жениха.
Простяг до Фiнея герой голову Медузи, i, хоч як намагався Фiней не дивитись на жахливу горгону, все ж погляд його впав на неi, i вмить обернувся вiн у мармурову статую. Стоїть обернений у камiнь Фiней, схилившись, як раб, перед Персеєм. Навiки зберiгся в очах статуї-Фiнея вираз страху i рабського благання.