З веселою юрбою уквiтчаних вiнками менад i сатирiв ходить веселий бог Дiонiс по всьому свiту, з країни в країну. Вiн iде попереду в вiнку з винограду з прикрашеним плющем тирсом в руках. Навколо нього у швидкому танцi кружляють зi спiвом i криками молодi менади; скачуть сп’янiлi вiд вина незграбнi сатири з хвостами i цапиними ногами. За процесiею везуть на ослi старого Силена, мудрого вчителя Дiонiса. Вiн дуже захмелiв, ледве сидить на ослi, спираючись на мiх з вином, що лежить коло нього. Вiнок з плюща сповз набiк на його лисїй головi. Похитуючись, iде вiн, добродушно усмiхаючись. Молодi сатири йдуть бiля осла, який ступає обережно, i дбайливо пiдтримують старого, щоб вiн не впав. Пiд звуки флейт, сопiлок i тимпанiв шумлива процесiя весело посувається в горах, серед тiнистих лiсiв, по зелених галявинах. Весело йде по землi Дiонiс-Вакх, усе пiдкоряючи своїй владi. Вiн учить людей розводити виноград i робити з його важких стиглих грон вино.